Результат онлайн-тесту на депресію чи тривогу: що означає бал і що робити далі

Чому онлайн-тест не ставить діагнозу, чи можна вірити високому й низькому балу, коли не чекати повторного тесту й до кого йти з результатом.

Почати читати
Згори видно світлий дерев’яний стіл: на темно-зеленій папці лежить розгорнутий чистий аркуш із маленьким кораловим прапорцем-закладкою на краю, поруч — в’язка ключів.
ПоділитисяTelegram
Зміст статті15
Розмір тексту
Моя нотатка

Нотатка лишається в цій сторінці й очищується після перезавантаження.

Додаткова примітка

Розробники тестів на депресію й тривогу PHQ-9 і GAD-7 мають для високого бала власну назву — «прапорець»: жовтий від 10 балів, червоний від 15. Прапорець не називає причини. Він показує, куди дивитися і наскільки терміново.

У кабінеті лікаря за прапорцем іде розмова. Онлайн її немає, і число на екрані легко прочитати як вирок. Тож прочитаймо бал так, як його читає фахівець.

Коротко

  • Бал — це міра симптомів, а не діагноз. PHQ-9 дає від 0 до 27 балів, GAD-7 — від 0 до 21: що вищий бал, то сильніше симптоми турбували тебе останні два тижні. Діагноз ставить фахівець за правилами країни, де ти живеш: в Україні — лікар-психіатр після огляду, і до нього можна без направлення.
  • Від 10 балів за PHQ-9 чи GAD-7 результат варто обговорити з фахівцем. Від 15 — звернутися найближчим часом, а від 20 за PHQ-9 — якнайшвидше. Нижчий бал не гарантує, що все гаразд: якщо симптоми турбують чи заважають жити, звертатися можна за будь-якого бала.
  • Думки про смерть чи шкоду собі — окремий сигнал. Будь-яка відповідь на пункт 9 PHQ-9, крім «Не турбували взагалі», важить незалежно від загального бала: того ж дня звернися до лікаря чи на лінію підтримки й не чекай повторного тесту. За безпосередньої небезпеки (є план чи намір, загроза життю) телефонуй 112 або 103, а за кордоном — на місцевий екстрений номер.

1. Рахує, але не пояснює: чи можна поставити діагноз за онлайн-тестом

Поставити собі діагноз за онлайн-тестом не можна. Тест — це скринінг: він відбирає людей, яким потрібна уважніша оцінка. За американськими рекомендаціями USPSTF самих інструментів скринінгу для діагнозу недостатньо.

Причина проста: тест рахує симптоми, але не питає, звідки вони. Ті самі бали може дати депресія, горе після смерті близької людини, інша хвороба чи ліки. Тривогу підкручують ще й кава, відміна алкоголю чи надлишок гормонів щитоподібної залози. Тому МКХ-11 вимагає виключити інші причини, а британська настанова NICE радить не спиратися на сам підрахунок симптомів.

Важить і час. Для депресії діагностичним порогом у клінічній практиці вважається тривалість симптомів не менше двох тижнів поспіль, коли порушення присутні більшу частину дня майже щодня. Саме про ці два тижні й питає PHQ-9. А для генералізованого тривожного розладу симптоми мають триматися щонайменше кілька місяців, хоча GAD-7 питає лише про два тижні.

Діагноз ставить фахівець — за правилами країни, де ти живеш. В Україні це лікар-психіатр, і лише після огляду: не психолог, не сімейний лікар і не тест.

2. Жовтий і червоний: що означає бал за PHQ-9 і GAD-7

Бал показує, наскільки сильно симптоми депресії чи тривоги турбували тебе останні два тижні. PHQ-9 рахує бали від 0 до 27, GAD-7 — від 0 до 21. Ось що робити з балом:

Бал PHQ-9 чи GAD-7 Що робити
0–4 якщо щось турбує чи заважає жити, звернутися можна й так
5–9 стежити за станом і пройти тест знову приблизно за 2 тижні
10–14 обговорити результат із фахівцем
15 і більше звернутися до фахівця найближчим часом, а від 20 за PHQ-9 — якнайшвидше

Поріг 10 — компроміс між пропущеними й хибними тривогами, а не кордон між здоров’ям і хворобою.

«Високий бал — отже, в мене депресія».

Реальність: у великому аналізі 100 досліджень (2021) PHQ-9 із межею 10 помітив 85 зі 100 людей із великою депресією і правильно «відпустив» 85 зі 100 людей без неї. Парадокс у тому, що хибних тривог може бути більше, ніж влучань: людей без депресії зазвичай більше. Візьмімо сотню людей, з яких депресію мають десятеро. Тест помітить 8–9 із них, а заразом дасть високий бал ще 13–14 людям без депресії. Тож із приблизно 22 високих балів депресію означає менше ніж половина. Червоний прапорець хибить рідше: від 15 балів PHQ-9 набирають лише 4 зі 100 людей без депресії.

Схема «Сотня людей і високий бал»: сітка зі 100 кружків, де 10 темних — люди з депресією, а 90 світлих — без неї; коралове кільце позначає бал від 10 за PHQ-9. Кільця мають 8–9 темних кружків (влучання) і ще 13–14 світлих (хибні тривоги). Висновок на темній плашці: із приблизно 22 високих балів депресію означає менше ніж половина, але відмахуватися від високого бала не варто.

«Бал низький — отже, я перебільшую».

Реальність: PHQ-9 із тією самою межею пропускає 15 зі 100 людей із депресією. GAD-7, за Кокранівським оглядом 2025 року, — 36 зі 100 людей із генералізованим тривожним розладом. Якщо симптоми турбують, тривають чи заважають жити, звертатися можна за будь-якого бала.

Межа цих чисел. Їх зібрали здебільшого в лікарських кабінетах, а не серед людей, які самі шукають тест, бо їм погано. А що частіше депресія трапляється в групі, то частіше високий бал влучає: коли її мають 5 % людей, вона є в 23 % тих, у кого бал від 10, а коли 25 % — уже в 65 %. Тож відмахуватися від високого бала не варто.

Коли обставини справді важкі. Сильну тривогу, яка відповідає надзвичайно стресовим обставинам — скажімо, життю в зоні війни — і буває лише за них, МКХ-11 не вважає симптомом генералізованого тривожного розладу: це природна реакція на небезпеку. Але природна реакція не означає «терпи»: вона теж виснажує, і допомога при ній доречна.

3. Поза сумою: що означає відповідь про думки про смерть

Дев’ятий пункт PHQ-9 питає про думки, що краще було б померти, або про те, щоб заподіяти собі шкоду. Будь-яка відповідь, крім «Не турбували взагалі», — окремий сигнал, навіть за низького загального бала. Так само на сайті працюють пункт 10 шкали EPDS і пункт 9 тесту Бека.

У дослідженні понад 84 тисяч пацієнтів за рік спробу самогубства зробили 0,4 % тих, хто відповів на цей пункт «Не турбували взагалі», і 4 % тих, хто відповів «Майже кожного дня». І ризик тримався місяцями. Водночас долю окремої людини шкала не передбачає: «ні» тут ще не означає «безпечно», а «так» — не вирок.

Якщо такі думки є:

  • Є план, намір чи безпосередня небезпека — телефонуй 112 або 103, а за кордоном — на місцевий екстрений номер.
  • Небезпека не безпосередня — однаково не відкладай: того ж дня поговори із сімейним лікарем чи психіатром або подзвони на лінію підтримки. Повторного тесту не чекай.
  • Скажи людині поруч, що тобі зараз дуже важко.
  • Лінія підтримки: в Україні — безоплатна лінія Національної психологічної асоціації 0 800 100 102 (не додзвонюєшся, а стає гірше, — 112 або 103), за кордоном — місцева лінія підтримки.

Фахівець і сам спитає про це прямо, так радять NICE і український протокол. Чесна відповідь — звичайна частина розмови.

4. В одній упряжці: що покажуть тести на депресію й тривожність разом

PHQ-9 і GAD-7 разом міряють симптоми депресії й тривоги, а ці стани часто йдуть в одній упряжці: в одному дослідженні 67 % людей із депресивним розладом мали й тривожний. У них і спільні симптоми: поганий сон, труднощі із зосередженням, напруга в тілі, очікування лиха. Тож частина балів «перетікає» з тесту в тест.

Але в упряжці два коні, а не один. Перша перевірка GAD-7 показала, що тривога й депресія — окремі виміри, і кожен окремо заважав людям давати собі раду. Тож пройди обидва: разом це близько п’яти хвилин.

Чого ця пара не розпізнає: посттравматичних реакцій, нав’язливостей, соціальної тривоги (для них є окремі тести, розділ 6) і періодів незвично піднесеного настрою, тобто можливого біполярного розладу.

5. Прилад із паспортом: як відрізнити перевірений тест від випадкового

У доброго вимірювального приладу є паспорт: хто його зробив, як перевіряли і з якою похибкою він міряє. Так само й добрий тест має:

  • назву методики й авторів;
  • звірку з діагностичним інтерв’ю;
  • період в інструкції («за останні 2 тижні»);
  • перевірений переклад;
  • чесну рамку: «скринінг, а не діагноз», що робити далі, кризові контакти.

Немає назви й авторів, не сказано, за який період відповідати, обіцяють «діагноз за хвилину», видають ярлик типу особистості чи вимагають email до результату — перед тобою прилад без паспорта. Це практична порада, а не висновок досліджень.

Різний бал у двох перевірених тестах теж не дивина: вони питають про різне, за різний період і з різними межами. А слабкі місця є навіть у PHQ-9 і GAD-7: звірки їхніх українських форм із діагностичним інтерв’ю не знайдено, тож пороги взято з досліджень іншими мовами.

6. Мапа тестів: що пройти далі

Усі тести сайту безкоштовні й зібрані на сторінці психологічних тестів. Вибирай за тим, що турбує:

  • настрій і втрата інтересу — PHQ-9;
  • хвилювання, яке не вимикається — GAD-7;
  • реакції після страшної події — PCL-5;
  • вагітність чи час після пологів — EPDS;
  • депресія докладніше — тест Бека BDI-II;
  • нав’язливі думки й ритуали — Y-BOCS-II: методику створено як інтерв’ю з фахівцем, тож самостійна оцінка лише орієнтовна;
  • страх оцінки й уникання людей — SPIN;
  • «усе відчуваю сильніше за інших» — HSP-R: висока чутливість — риса темпераменту, а не розлад.

Авторські самооцінки допомагають роздивитися себе, але бала й діагностичної сили не мають:

Тест Бека чи PHQ-9? Обидва — скринінг. Для початку зручніший PHQ-9: він коротший і має офіційну українську форму МОЗ, а BDI-II із 21 групою тверджень детальніше описує вираженість симптомів.

7. Від числа до розмови: що робити з результатом сьогодні

Крок 1. Спершу — пункт про думки про смерть

Якщо в цьому пункті є будь-яка відповідь, крім тієї, що таких думок немає, переходь до розділу 3. Решта почекає.

Крок 2. Збережи результат і допиши решту

Що робити: натисни на сторінці тесту «Згенерувати PDF». У файлі будуть дата, назва методики, бал, рівень і всі відповіді. Створюється він у браузері й нікуди не надсилається. Окремо допиши те, про що тест не питав:

  • коли це почалося і чи бувало раніше;
  • чи траплялися періоди незвично піднесеного настрою й енергії;
  • хвороби, ліки, алкоголь, кава;
  • втрати, переїзд і важкі події останніх місяців;
  • як стан заважає роботі, дому, спілкуванню. У PHQ-9 для цього є окреме питання без балів — не пропускай його.

Чому працює: саме це фахівець з’ясовує понад бал, тож розмова почнеться не з нуля.

Крок 3. Вибери, до кого йти

Якщо ти за кордоном: почни із сімейного лікаря в країні, де живеш. Сімейні лікарі там теж працюють із такими станами й за потреби направлять до психіатра. Порядок і те, що покриває страховка, різняться від країни до країни — спитай свого лікаря.

В Україні: почни із сімейного лікаря або йди одразу до психіатра.

  • Сімейний лікар — безоплатно. Він оцінить стан і за потреби направить далі, а протокол МОЗ передбачає для нього той самий PHQ-9.
  • Психіатр — без направлення, а в закладі з договором НСЗУ прийом безоплатний.
  • Психолог чи психотерапевт — для психотерапії.

Кому довіряю я: якщо потрібен психіатр в Україні, я довіряю Катерині Бондарчук, а якщо йдеться про дитину — дитячій психіатрині.

Крок 4. Повтори тест, але не замість звернення

Коли повторювати: не частіше, ніж раз на період тесту, тобто PHQ-9 і GAD-7 — раз на два тижні. Це практичне правило, а не науковий поріг: як часто повторювати скринінг, наука не встановила.

Коли не чекати: думка «пройду ще раз через тиждень — тоді й вирішу» не годиться, якщо є думки про смерть чи шкоду собі. Так само — якщо стан швидко погіршується або вже важко працювати й дбати про себе. Повторний тест не має відкладати звернення.

Тверезий висновок

Бал — лише знімок двох тижнів. Він показує, як сильно тебе турбували симптоми, але не знає, звідки вони взялися і що ти за людина.

Онлайн-тест — це не вирок і не довідка про здоров’я. Це прапорець: його ставлять не для того, щоб налякати, а щоб не пройти повз.

Найважче в розмові про себе — перше речення. Тест його вже написав. Візьми свій бал, допиши кілька рядків і покажи людині, яка вміє читати такі прапорці.

Що почитати далі

Джерела

  1. Spitzer RL, Williams JBW, Kroenke K, et al. Instruction Manual: Instructions for Patient Health Questionnaire (PHQ) and GAD-7 Measures. Pfizer, без дати; копія The Joint Commission. https://manual.jointcommission.org/pub/BHCInstruments/RomInstr00054/instructions_PHQ.pdf
  2. US Preventive Services Task Force. Depression and Suicide Risk in Adults: Screening. Final Recommendation Statement. 20.06.2023. https://www.uspreventiveservicestaskforce.org/uspstf/recommendation/screening-depression-suicide-risk-adults
  3. US Preventive Services Task Force. Anxiety Disorders in Adults: Screening. Final Recommendation Statement. 20.06.2023. https://www.uspreventiveservicestaskforce.org/uspstf/recommendation/anxiety-adults-screening
  4. World Health Organization. Clinical descriptions and diagnostic requirements for ICD-11 mental, behavioural and neurodevelopmental disorders (CDDR). Geneva: World Health Organization; 2024. https://www.who.int/publications/i/item/9789240077263
  5. National Institute for Health and Care Excellence. Depression in adults: treatment and management (NG222). Опубліковано 29.06.2022, останнє оновлення — грудень 2025; рекомендації 1.2.6–1.2.8. https://www.nice.org.uk/guidance/ng222/chapter/Recommendations
  6. Закон України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 № 1489-III, редакція від 01.01.2025, статті 7 і 11. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14
  7. Negeri ZF, Levis B, Sun Y, et al. Accuracy of the Patient Health Questionnaire-9 for screening to detect major depression: updated systematic review and individual participant data meta-analysis. BMJ. 2021;375:n2183. https://doi.org/10.1136/bmj.n2183
  8. Aktürk Z, Hapfelmeier A, Fomenko A, et al. Generalized Anxiety Disorder 7-item (GAD-7) and 2-item (GAD-2) scales for detecting anxiety disorders in adults. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2025;3(3):CD015455. https://doi.org/10.1002/14651858.CD015455
  9. Simon GE, Rutter CM, Peterson D, et al. Does response on the PHQ-9 Depression Questionnaire predict subsequent suicide attempt or suicide death? Psychiatric Services. 2013;64(12):1195–1202. https://doi.org/10.1176/appi.ps.201200587
  10. National Institute for Health and Care Excellence. Self-harm: assessment, management and preventing recurrence (NG225). Опубліковано 07.09.2022; рекомендації 1.6.1–1.6.4. https://www.nice.org.uk/guidance/ng225/chapter/Recommendations
  11. Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Екстрені служби України: контакти допомоги у надзвичайних ситуаціях. Перевірено 05.11.2026. https://bezpeka.dsns.gov.ua/contacts
  12. Національна психологічна асоціація. Лінія психологічної підтримки 0 800 100 102. Перевірено 05.11.2026. https://help.npa-ua.org/
  13. Наказ МОЗ України від 25.12.2014 № 1003 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при депресії»: Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Депресія (легкий, помірний, тяжкий депресивні епізоди без соматичного синдрому або з соматичним синдромом, рекурентний депресивний розлад, дистимія)». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1003282-14
  14. Spitzer RL, Kroenke K, Williams JBW, Löwe B. A brief measure for assessing generalized anxiety disorder: the GAD-7. Archives of Internal Medicine. 2006;166(10):1092–1097. https://doi.org/10.1001/archinte.166.10.1092
  15. Cruchinho P, López-Franco MD, Capelas ML, et al. Translation, Cross-Cultural Adaptation, and Validation of Measurement Instruments: A Practical Guideline for Novice Researchers. Journal of Multidisciplinary Healthcare. 2024;17:2701–2728. https://doi.org/10.2147/JMDH.S419714
  16. Міністерство охорони здоров’я України, Урядовий портал. МОЗ: Понад 23 тисячі лікарів первинної ланки надають українцям послуги з психологічної допомоги. 11.05.2026. https://www.kmu.gov.ua/news/moz-ponad-23-tysiachi-likariv-pervynnoi-lanky-nadaiut-ukraintsiam-posluhy-z-psykholohichnoi-dopomohy
  17. Міністерство охорони здоров’я України. Для консультації яких лікарів не потрібні е-направлення? 12.10.2023. https://moz.gov.ua/uk/dlja-konsultacii-jakih-likariv-ne-potribni-e-napravlennja
ПоділитисяTelegram

Автор матеріалу

Олексій Шумський

Психолог і психотерапевт

Метод КПТ · психологічна практика з 2017 року, психотерапевтична — з 2019 року

Соціальна тривога, самооцінка та впевненість

Профіль: Олексій ШумськийЗаписатися на сеанс (відкриється в новій вкладці)