Виконані обов’язки видно. Сил, які пішли на їх виконання, часто не видно нікому. Звіт надіслано, дитину забрано, їжа в холодильнику є. А розмова про те, як ти почуваєшся, закінчується ще до початку: «Якби справді була депресія, усе це було б неможливим».
Самої здатності працювати недостатньо, щоб виключити депресію. Під час оцінювання беруть до уваги самопочуття, тривалість змін, їхню тяжкість і вплив на різні частини життя. Водночас висока внутрішня ціна праці може мати й інші пояснення. Їх потрібно з’ясувати. NICE NG222: первинне оцінювання.
Що може ховатися за словом «справляюся»
Уявімо, що звичний обсяг праці ти ще виконуєш, але після нього все інше скасовано. Раніше лишався час на розмову чи прогулянку, тепер — тільки на відновлення до наступного ранку. Зовні розклад майже не змінився. Якщо дивитися на весь день, зміни значні.
Або справи завершуються, бо є жорсткий термін і страх втратити дохід. Для власних потреб такого терміну немає, і вони щоразу відкладаються. Це не доводить певного діагнозу. Проте показує, чому питання «чи продовжуєш працювати?» замало: за однаковою відповіддю можуть стояти дуже різні життя.
Спробуй уточнити, що означає твоє «справляюся». Скільки часу тепер займають справи? Від чого доводиться відмовлятися заради них? Як проходить вихідний, коли зовнішніх вимог менше? Чи зберігається інтерес до того, що раніше подобалося? Чи вдається бути з іншими людьми, а не тільки виконувати для них потрібне?
Депресія може супроводжуватися втратою інтересу, браком енергії, труднощами сну й концентрації. Не всі люди мають однаковий набір проявів, а деякі фізичні стани й ліки можуть спричиняти схожі симптоми. NIMH: прояви й діагностика депресії.
Чому назва «високофункціональна» мало що вирішує
У побутових матеріалах можна зустріти «високофункціональну депресію». Людині іноді стає легше від самої думки: її труднощі можуть бути серйозними, хоча вона продовжує діяти. Це корисне впізнавання. Але ця назва сама по собі не є результатом клінічної оцінки й не визначає окремого лікування.
Не варто автоматично прирівнювати її до стійкого депресивного розладу або робити з неї новий різновид депресії. Для оцінювання потрібні відомості про настрій, перебіг і тривалість стану. Те, наскільки переконливо людина виглядає перед іншими, цих відомостей не замінює. NIMH: типи депресії та оцінювання.
Мені важливіше, щоб після впізнавання з’явилося точніше запитання: що саме змінилося і яка допомога потрібна? Якщо нове слово лише дозволяє ще довше приховувати труднощі, воно поки мало допомогло.
Як розповісти про стан, який зовні не помітний
На консультації можна почати з розбіжності: «Я виконую обов’язки, але давно не відчуваю задоволення» або «На працю приходжу, а ввечері не маю сил навіть поговорити». Далі важливо назвати приблизний час початку, сон, апетит, інтерес, зміни в контакті з людьми. Корисно описати й те, що досі вдається. Оцінювання має враховувати обидві частини.
Якщо раніше були періоди незвично підвищеного настрою чи активності, про них також потрібно розповісти. Як і про фізичне здоров’я, препарати, алкоголь та зміни життєвих обставин. Це допомагає фахівцеві розглядати ширшу картину. NICE NG222: чинники для оцінювання.
Не потрібно чекати, коли обов’язки почнуть руйнуватися. Достатня причина звернутися — стійкі зміни, через які тобі важко живеться. Розмову можна почати із сімейним лікарем або фахівцем із психічного здоров’я.
За думок про смерть чи заподіяння собі шкоди потрібен швидкий контакт із медичним фахівцем. Якщо є намір, план або безпосередня небезпека, звернися по невідкладну допомогу до місцевої екстреної служби чи найближчого відділення й залучи когось, хто може залишитися поруч. Виконаний сьогодні звіт не є показником безпеки. NICE NG222: оцінювання ризику.
Те, що ти продовжуєш діяти, — частина розповіді про твій стан. У цій розповіді має бути місце й тому, як даються дії та що лишається для тебе після них.
