Непритомність, або синкопе, — це короткочасна втрата свідомості через тимчасове зменшення кровопостачання мозку. Вона має різні можливі причини. Навіть якщо епізод стався під час сильного страху чи тривоги, будь-яка втрата свідомості потребує медичної оцінки. За онлайн-статтею не можна встановити причину.
Коли потрібна екстрена допомога?
Негайно викликайте місцеву екстрену допомогу, якщо людина після втрати свідомості:
- не дихає;
- не прокидається протягом однієї хвилини;
- не відновилася повністю або має труднощі з мовленням чи рухами;
- має біль у грудях, сильне серцебиття або нерегулярний пульс;
- серйозно травмувалася;
- має судоми, тремтіння чи посмикування;
- знепритомніла під час фізичного навантаження або лежачи.
Якщо людина не реагує, перевірте дихання та виконуйте вказівки диспетчера екстреної служби. Якщо ви відчуваєте, що можете знепритомніти, ляжте й підніміть ноги; якщо лягти неможливо, сядьте та опустіть голову між колінами.
Чому після непритомності потрібен лікар?
NHS радить звернутися до лікаря після будь-якої непритомності, щоб з’ясувати її можливу причину. NICE також рекомендує початкову медичну оцінку після тимчасової втрати свідомості. Вона включає опис події, медичний анамнез, огляд і запис 12-канальної електрокардіограми; залежно від обставин можуть знадобитися інші обстеження або термінове направлення.
Не чекайте повторного епізоду, щоб звернутися по допомогу. Якщо непритомність уже сталася, повідомте про неї сімейного лікаря або іншого доступного вам медичного фахівця.
Чи може тривога бути причиною?
Сильні емоції можуть бути одним із чинників, що передують непритомності. Під час медичної оцінки лікар може розглядати неускладнене вазовагальне синкопе, якщо немає ознак іншої причини та є характерні обставини: тривале стояння, провокувальна подія або попереджувальні симптоми на кшталт пітливості чи відчуття жару.
Тривогу не можна самостійно визначити як причину втрати свідомості. Те, що непритомність сталася під час паніки чи сильного страху, саме по собі не виключає серцевих, неврологічних, метаболічних або інших причин. Запаморочення чи відчуття, що ви ось-ось знепритомнієте, також не тотожні фактичній втраті свідомості.
Що важливо запам’ятати про епізод?
Для лікаря корисними будуть спостереження самої людини та свідків:
- що відбувалося безпосередньо перед непритомністю та в якому положенні ви були;
- чи були пітливість, відчуття жару, нудота, зміни зору або інші попереджувальні симптоми;
- як ви виглядали під час епізоду, чи були рухи або травма;
- скільки тривала втрата свідомості та як відбувалося відновлення;
- чи траплялося це раніше, які ліки ви приймаєте та чи є особиста або сімейна історія серцевих захворювань.
Ця інформація не замінює огляду, але може допомогти медичному фахівцю обрати подальші кроки.