Чому ми залишаємося у стосунках, які нас не влаштовують: Вплив глибинних переконань

Багато хто з нас чув історії, а можливо, й самі переживали ситуації, коли людина роками залишається у стосунках, які приносять більше болю, ніж радості. Здавалося б, логічним рішенням було б піти, але щось тримає. Чому так відбувається? Однією з ключових причин, яку розглядає когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), є вплив глибоко вкорінених негативних переконань про себе.

Згенеровано: ChatGPT

Що таке глибинні переконання?

Негативні глибинні переконання (в КПТ їх також називають "core beliefs") — це фундаментальні, часто неусвідомлені уявлення про себе, інших людей та світ. Вони формуються переважно в дитинстві та юності на основі нашого досвіду: стосунків з батьками, взаємодії з однолітками, критики, покарань, порівнянь, пережитого насильства чи зневаги, а також браку тепла, підтримки та визнання. Ці переконання сприймаються не як припущення, а як незаперечні факти про нашу сутність.

Приклади негативних глибинних переконань:

• "Я недостатньо хороший/хороша".

• "Мене неможливо любити".

• "Я нічого не вартий/варта".

• "Я завжди все псую".

• "Якщо люди дізнаються, який я насправді, вони мене відкинуть".

• "Я не заслуговую на щастя".

• "Я маю доказати, що заслуговую на любов".

• "Я не впораюся сам/сама".

Як глибинні переконання утримують нас у нещасливих стосунках?

Негативні глибинні переконання діють як фільтри, через які ми сприймаємо реальність, включно зі стосунками. Ось кілька механізмів, як вони можуть заважати нам залишити деструктивні зв'язки:

1. Страх самотності та віра у власну "невартість" любові: Переконання "Я не варта/ий любові" або "Я не заслуговую на краще" може паралізувати. Людина може думати, що ці стосунки – найкраще, на що вона може розраховувати, і що поза ними на неї чекає лише самотність. Страх залишитися наодинці, підкріплений вірою у власну "невартість", здається страшнішим, ніж біль у поточних стосунках.

2. Пошук підтвердження переконань: Наш мозок схильний шукати інформацію, яка підтверджує наявні переконання (це називається упередженим підтвердженням – confirmation bias). Якщо людина глибоко переконана, що вона "недостатньо хороша", вона несвідомо інтерпретуватиме поведінку партнера (навіть нейтральну чи негативну) як доказ своєї нікчемності, вважаючи, що заслуговує на таке ставлення. Це створює замкнене коло: погане ставлення підтверджує низьку самооцінку, а низька самооцінка "виправдовує" погане ставлення.

3. "Правила життя" та компенсаторні стратегії: Щоб якось жити зі своїми болючими глибинними переконаннями, люди виробляють так звані "Правила життя" (Rules for Living) або компенсаторні стратегії. Наприклад, людина з переконанням "Я нічого не варта" може виробити правило "Я маю завжди догоджати іншим, щоб мене цінували". У стосунках це може призвести до постійного самопожертвування, ігнорування власних потреб та страху висловити невдоволення, щоб не "втратити" партнера, навіть якщо стосунки є токсичними. Порушення цих "правил" (наприклад, спроба відстояти себе) викликає сильну тривогу, бо здається, що тоді оголиться їхня "жахлива" суть (глибинне переконання).

4. Страх завдати болю партнеру: Часто люди залишаються, бо бояться поранити почуття іншої людини своїм рішенням піти. Це може бути пов'язано з глибинним переконанням "Я відповідальний/а за почуття інших" або "Якщо я зроблю комусь боляче, я – погана людина". Такі люди можуть відчувати надмірну провину, ставити потреби та комфорт партнера вище за власний добробут і уникати будь-яких дій, які можуть призвести до конфлікту чи чужого дискомфорту. Вони можуть вважати, що їхній обов'язок – "берегти" партнера, навіть ціною власного щастя.

5. Низька самооцінка та відчуття безпорадності: Негативні переконання тісно пов'язані з низькою самооцінкою. Людина може не вірити у власні сили, у здатність побудувати нове життя, забезпечити себе чи знайти інші, здоровіші стосунки. Це породжує відчуття безпорадності та приреченості залишатися там, де вона є.

6. Страх перед невідомим та змінами: Навіть погані, але звичні стосунки можуть здаватися "безпечнішими", ніж невідомість, що чекає попереду. Негативні переконання підсилюють цей страх, малюючи майбутнє в темних тонах ("Я не впораюся", "Краще вже не буде").

7. Нормалізація поганого ставлення: Якщо людина виросла в середовищі, де критика, знецінення чи емоційна холодність були нормою, вона може сприймати нездорові патерни у стосунках як належне, не усвідомлюючи, що заслуговує на повагу, тепло та турботу.

Шлях до змін

Розуміння впливу глибинних переконань – це перший крок до звільнення. Когнітивно-поведінкова терапія пропонує інструменти для виявлення цих переконань, перевірки їхньої відповідності реальності та поступової їх зміни на більш адаптивні та реалістичні. Це включає:

• Виявлення та фіксацію автоматичних негативних думок.

• Аналіз доказів "за" і "проти" цих думок та переконань.

• Формування альтернативних, більш збалансованих поглядів.

• Зміну компенсаторних "Правил життя" на більш гнучкі та здорові.

• Поведінкові експерименти для перевірки старих страхів та закріплення нових способів взаємодії.

• Розвиток самоспівчуття та навичок турботи про себе.

Залишатися у стосунках, які руйнують, часто є не свідомим вибором, а наслідком внутрішніх "програм", закладених негативними глибинними переконаннями. Робота над цими переконаннями, часто за підтримки психотерапевта, дозволяє побачити себе та свої можливості в новому світлі та знайти в собі сили рухатися до здоровіших та щасливіших стосунків.